Порівняння методик

Методика "Kulishmethod":

- Пробіжка завжди починається з дуже повільного темпу, фактично зі швидкості спокійного кроку.

- Заборонено самостійно регулювати швидкість — прискорення відбувається природно, по мірі розігріву тіла.

Метод Геллоуея:

- Передбачає чергування бігу та ходьби з акцентом на збереження енергії та уникнення травм.

- Ходьба є обов'язковою частиною навіть для досвідчених бігунів.

Інтервальний біг:

- Включає періоди високої інтенсивності (швидкий біг) і низької (ходьба чи легкий біг).

- Початковий темп може бути як помірним, так і інтенсивним залежно від мети.

Метод Мафетона:

- Біг завжди починається в зоні низької частоти серцевих скорочень (ЧСС), темп залежить від пульсу.

- Уникається швидке прискорення, щоб залишатися в межах “зони спалювання жиру”.

Метод Чі-бігу:

- Темп залежить від рівня розслаблення і концентрації на техніці. Початок завжди повільний, з акцентом на правильну поставу.

Методика "Kulishmethod":

- Дихання — ключовий елемент. Ритм дихання поступово змінюється: 4/4, 3/3, 2/2.

- Важливий акцент на силу і ритмічність видиху, який ділиться на дві фази: початковий імпульс і зусилля.

- З другої хвилини — дихання виключно через рот.

Метод Геллоуея:

- Дихання не має жорстких правил, основний акцент — на комфорті бігуна.

Інтервальний біг:

- Дихання адаптується до інтенсивності. При високих навантаженнях зазвичай використовується ритм 2/2 або навіть 1/1.

Метод Мафетона:

- Дихання через ніс на низьких темпах, щоб підтримувати низький пульс.

Метод Чі-бігу:

- Дихання синхронізується з рухами, акцент на глибоких і спокійних вдихах.

Методика "Kulishmethod":

- Тіло трохи нахилене вперед, центр ваги зміщений на 15-20 см вперед.

- Руки розслаблені, пасивні, трохи притиснуті до тіла.

- Зусилля м’язів мінімізуються, акцент на розслабленні.

Метод Геллоуея:

- Техніка бігу спрощена, щоб зробити біг доступним для всіх.

- Мінімальний акцент на специфічній техніці.

Інтервальний біг:

- Техніка може змінюватися залежно від етапу (швидкий чи повільний біг).

- При високій інтенсивності акцент на потужних відштовхуваннях.

Метод Мафетона:

- Нейтральна техніка з акцентом на економію енергії.

- Уникається зайва напруга.

Метод Чі-бігу:

- Великий акцент на правильній поставі, нахилі тіла вперед і мінімізації ударного навантаження.

- Використовується принцип "падіння" вперед.

Методика "Kulishmethod":

- Заборонено робити розминки, розтяжки чи додаткові фізичні вправи перед пробіжкою.

- Перед бігом виконується тільки розминка стопи і гомілкостопу.

Метод Геллоуея:

- Рекомендується легка розминка для розігріву м’язів.

Інтервальний біг:

- Завжди включає розминку перед інтенсивними інтервалами, щоб уникнути травм.

Метод Мафетона:

- Легка розминка можлива, але не обов'язкова.

Метод Чі-бігу:

- Підготовка включає вправи на розслаблення та налаштування на правильну техніку.

Методика "Kulishmethod":

- Обов'язковий перехід на крок із продовженням інтенсивного видиху в ритмі 2/2.

- Після стабілізації дихання — глибокі вдихи із підняттям рук.

- Рекомендується з’їсти яблуко перед душем.

Метод Геллоуея:

- Відновлення включає ходьбу після пробіжки.

Інтервальний біг:

- Відновлення відбувається під час низькоінтенсивних інтервалів або після завершення тренування.

Метод Мафетона:

- Відновлення природне, без спеціальних вправ.

Метод Чі-бігу:

- Відновлення включає вправи на розслаблення та вирівнювання дихання.

Методика "Kulishmethod":

- Заборонено бігати з музикою, в компанії, рахувати кола чи дистанцію.

- Траса повинна бути рівною і замкнутою.

- Особливий акцент на психологічну налаштованість і серйозне ставлення.

Метод Геллоуея:

- Вільний підхід до умов бігу, жодних жорстких обмежень.

Інтервальний біг:

- Мінімальні обмеження, основна вимога — безпечне місце для інтенсивних інтервалів.

Метод Мафетона:

- Основна увага приділяється контролю пульсу, інших обмежень майже немає.

Метод Чі-бігу:

- Жорсткі вимоги до техніки і розслаблення, але гнучкість у виборі місця та часу бігу.

Методика "Kulishmethod":

відрізняється високою структурованістю і чіткими правилами, які враховують фізіологічні та психологічні аспекти. На відміну від інших методик, тут акцент зроблено на диханні, розслабленні та поступовості. Це робить її унікальною і особливо підходящою для людей із хронічними захворюваннями, яким потрібен обережний підхід до фізичних навантажень.